штангенциркуль

geoselect.ru - Рефераты для всех / Естествознание / Крнтрольно-измерительные приборы (линейка,штангенциркуль) geoselect.ru - мы помогаем учиться! На главную Пишите нам Поиск: Отзывы сюда Естествознание - > Крнтрольно-измерительные приборы (линейка,штангенциркуль) Цифровые устройстваДеньги штангенциркуль кредитДелопроизводствоЖурналистикаЕстествознаниеЭкологическое правоТехнологияТеплотехникаТеория организацииТеория государства штангенциркуль праваТуризмФотографияУправлениеХозяйственное правоТовароведениеХимияФинансыФилософияФизкультураФизикаТрудовое правоТранспортТаможенная системаУголовное право штангенциркуль процессСельское хозяйствоСхемотехникаСтроительствоСтрахованиеСтатистикаСоциологияСпортМеждународные отношенияМеждународное частное правоМеждународное публичное правоПедагогикаМеталлургияМенеджментМуниципальное правоМузыкаПсихологияМосквоведениеПолитологияПолиграфияМифологияОккультизмПредпринимательствоПрограммированиеПравоНачертательная геометрияМатематикаМасс-медиа штангенциркуль рекламаНалогиМаркетингКультурологияКулинарияИсторияИсторические личностиИскусство штангенциркуль культураИнформатикаКосметологияИностранные языкиКомпьютерыКоммуникации штангенциркуль связьИнвестицииЛогистикаЛогикаЛитература : русскаяЛитература : зарубежнаяЛитератураКибернетикаКриптологияКриминологияКриминалистикаРелигияРиторикаРадиоэлектроникаЗоологияАдминистративное правоВетеринарияГеодезияГеополитикаГеологияГеографияБезопасность жизнедеятельностиАудитБухгалтерский учетАстрономияАстрологияВоенная кафедраБотаникаГосударство штангенциркуль правоБиологияБиржевое делоАрхитектураГражданское право штангенциркуль процессАрбитражный процессБанковское делоВалютные отношенияАвиация Уфология Космонавтика Реферат: Крнтрольно-измерительные приборы (линейка,штангенциркуль) (Естествознание) «Наука начинается с тех пор, как начинают измерять» Д. И. МенделеевИзмерительная техника является неотъемлемой частью материальногопроизводства. Без системы измерений, позволяющей контролироватьтехнологические процессы, оценивать свойства штангенциркуль качество продукции, не можетсуществовать ни одна область техникиСовершенствование методов средств штангенциркуль измерений происходит непрерывно. Ихуспешное освоение штангенциркуль использование на производстве требует глубоких знанийоснов технических измерений, знакомства с современными образцамиизмерительных приборов штангенциркуль инструментов.Средства измерений — технические средства, используемые при измерениях иимеющие нормированные метрологические свойства. Средства измерений делят намеры штангенциркуль измерительные приборы.Мера— средство измерений, предназначенное для воспроизведения физическойвеличины заданного размера, например концевая мера длины, гиря — мерамассы. Однозначная мера воспроизводит физическую величину одного размера(например, концевая мера длины), штангенциркуль многозначная мера—ряд одноименныхвеличин различного размера (например, штриховая мера длины штангенциркуль многограннаяпризма). Специально подобранный комплект мер, применяемых не только вотдельности, но штангенциркуль в различных сочетаниях с целью воспроизведения рядаодноименных величин различного размера, называется набором мер (например,наборы плоскопараллельных концевых мер длины штангенциркуль наборы угловых мер).Измерительные приборы— средства измерений, предназначенные для выработкисигнала измерительной информации в форме, доступной для непосредственноговосприятия наблюдателем. По характеру показаний измерительные приборы делятна аналоговые, цифровые, показывающие, регистрирующие, самопишущие ипечатающие, штангенциркуль по принципу действия — на приборы прямого действия, приборысравнения, интегрирующие штангенциркуль суммирующие приборы. Для линейных штангенциркуль угловыхизмерений широко используются показывающие приборы прямого действия,допускающие только отсчет показаний.По назначению измерительные приборы делят на универсальные -предназначенные для измерения одноименных физических величин различныхизделий, штангенциркуль специализированные - служащие для измерения отдельных видовизделий (например, размеров зубчатых колес) или отдельных параметровизделий (например, шероховатости, отклонений формы поверхностей).По конструкции универсальные приборы для линейных измерений делят на: 1) штриховые приборы, снабженные нониусом (штангенинструменты); 2) приборы, основанные на применении микрометрических /винтовых пар (микрометрические инструменты);3) рычажно-механические приборы, которые по типу механизма подразделяют нарычажные (миниметры), зубчатые (индикаторы часового типа), рычажно-зубчатые(индикаторы или микромеры), пружинные ; (микрокаторы штангенциркуль микаторы) штангенциркуль рычажно-пружинные (миникаторы); 4) оптико-механические (оптиметры, оптикаторы,контактные интерферометры, длиномеры, измерительные машины, измерительныемикроскопы, проекторы).По установившейся терминологии простейшие измерительные приборы —штангенциркули, микрометры называют измерительным инструментом.Для специальных линейных штангенциркуль угловых измерений в машиностроении также широкоприменяют измерительные приборы, основанные на других принципах работы,пневматические, электрические, оптико-механические с использованиемлазерных источников света.Для выполнения операций контроля в машиностроении широко используютсякалибры, которые представляют собой тела или устройства, предназначенныедля проверки соответствия размеров изделий или их конфигурацииустановленным допускам. К ним относятся гладкие предельные калибры (пробкии скобы), резьбовые калибры, шаблоны штангенциркуль т.д.Рассмотрим подробнее следующие измерительные приборы1) Штангенциркули предназначены для измерения наружных штангенциркуль внутреннихразмеров изделий. Они выпускаются четырех типов: ШЦ—I (рис. а);ШЦТ—I (ШЦ—1 без верхних губок штангенциркуль с нижними губками, оснащенными твердымсплавом); ШЦ—II (рис. б) штангенциркуль ШЦ—111 (ШЦ—П без верхних губок). Основные частиштангенциркулей: штанга 1, измерительные губки 2, рамка 3, зажим рамки 4,нониус 5, глубомерная линейка 6 штангенциркуль микрометрическая подача 7 для установкина точный размер. При измерениях наружной стороной губок штангенциркулейШЦ—II размер Ь = 10 мм прибавля-ется к отчету.2) Микрометры гладкие типа МК. предназначены для измерения наружныхразмеров изделий. Основные узлы микрометра (рис.2а): скоба /, пятка 2 имикрометрическая головка 4 — отсчетное устройство, 'основанное наприменении винтовой пары, которая преобразует вращательное движениемикровинта в поступательное движение подвижной измерительной пятки. Пределыизмерений микрометров зависят от размера скобы штангенциркуль составляют 0—25; 25—50;...; 275— 300, 300—400; 400—500 штангенциркуль 500—600 мм.Микрометры для размеров более 300 мм оснащены сменными (рис. 26) илипереставными (рис. 2в) пятками, обеспечивающими диапазон измерений 100мм. Переставные пятки крепятся в требуемом положении фиксатором 5, асменные пятки — гайками 6.На рис. 1а показана микрометрическая головка, которой оснащают микрометры сверхним пределом измерений до 100 мм. Микрометрический винт / проходитчерез гладкое направляющее отверстие стебля 2 штангенциркуль ввинчивается в разрезнуюмикрогайку 4, которая стягивается регулирующей гайкой 5 так, чтобыустранить зазоры в винтовой паре. На микровинте установочным колпачком 6закреплен барабан 3. Палец 9, помещенный в глухое отверстие колпачка,прижимается пружиной 10 к зубчатой поверхности трещетки 7, которая крепитсяна колпачке винтом 8. При вращении трещетка передает микровинту через палецкрутящий момент, обеспечивающий заданное измерительное усилие 5—9 Н. Еслиизмерительное усилие больше, то трещетка проворачивается с характернымищелчками. Винт 12 ввинчивается во втулку 11 штангенциркуль фиксирует микровинт втребуемом положении.Микрометрические головки микрометров с нижним пределомизмерений свыше 100 мм имеют несколько отличное устройство (рис. 2б).Микровинт / стопорится гайкой 13, которая зажимает разрезную втулку 14.Барабан 3 затягивается установочным колпачком 6 на конусную поверхностьмикровинта. Палец 9 прижимается к торцовой зубчатой поверхности трещетки 7.Микрометрические головки имеют шаг резьбы Р= 0,5 мм штангенциркуль длину резьбы 25 мм.При перемещении микровинта на шаг Р барабан совершает один оборот. Настебле микровинта нанесена шкала с делениями, равными шагу микровинта, ипродольный отсчетный штрих. Для удобства отсчета четные штангенциркуль не' четные штрихишкалы нанесены по разные стороны продольного штриха. На коническом срезебарабана нанесена круговая шкала с числом делении n = 50. Цена делениякруговой шкалы микрометра с =Р/n = 0,5/50 = 0,01 мм, цена деления основнойшкалы штангенциркуль = Р = 0,5 мм Диапазон показаний микрометрической головки равен 25ммПеред измерением микрометры устанавливают в исходное (нулевое) положение,при котором пятка штангенциркуль микровинт прижаты друг к другу или поверхностямустановочных мер 3 (см. рис 2а) под действием усилия, обеспечиваемоготрещеткой. При правильной установке нулевой штрих круговой шкалы барабанадолжен совпадать с продольным штрихом на стебле.Порядок установки микрометров на нуль. а) закрепляют микровинт стопором, б)отворачивают установочный колпачок на пол-оборота; в) барабан поворачиваютотносительно микровинта до совпадения нулевого штриха барабана с продольнымштрихом на стебле; г) барабан закрепляют колпачком; д) освобождаютмикровинт штангенциркуль снова проверяют нулевую установку штангенциркуль т. д.При измерении изделие помещают без переноса между пяткой штангенциркуль микровинтом ивращают трещетку до тех пор, пока она не станет проворачиваться. Ближайшийштрих к краю барабана определяет число делений шкалы, заключающееся визмеряемом размере. К отсчету по основной шкале прибавляют отсчет покруговой шкале, равный произведению цены деления с = 0,01 мм на номерделения, который находится напротив продольного штриха на стебле. На рис.2а отсчет равен 14,18 мм. 3) измерительные головки - относятся к рычажно-механическим приборам применяются для измерения размеров, штангенциркуль также отклонений от заданной геометрической формы. Зубчатые измерительные головки - индикаторы часовые с ценой деления 0,01 мм — изготовляются следующих основных типов:а) ИЧ-2, ИЧ-5 штангенциркуль ИЧ-10—с перемещением измерительного стержня параллельношкале штангенциркуль пределами измерений 0—2, 0—5 штангенциркуль 0—10 мм соответственно;б) ИТ-2 — с перемещением стержня перпендикулярно шкале штангенциркуль пределамиизмерений 0—2 мм.Индикаторы типа ИЧ-5 штангенциркуль ИЧ-10 выпускаются с корпусом диаметра 60 мм, аиндикаторы ИЧ-2 штангенциркуль ИТ-2 — с корпусом диаметра 42 мм (малогабаритные) .Устройство штангенциркуль принципиальная схема нормального индикатора типа ИЧ показанына рис. 3. Основными узлами индикатора являются циферблат 1 со шкалой,ободок 2, стрелка 3, указатель числа оборотов стрелки 4, гильза 5,измерительный стержень 6 с наконечником 7, корпус 8, ушко 9 штангенциркуль головкастержня 10 (рис. 3, а). Гильза штангенциркуль ушко служат для крепления индикатора настойках, штативах штангенциркуль приспособлениях. Поворотом ободка 2, на которомзакреплен циферблат, стрелку совмещают с любым делением шкалы. За головку10 стержень отводят при установке изделия под измерительный наконечник.Принцип действия идикатора состоит в следующем (рис. 3, б). Измерительныйстержень 6 перемещается в точных направляющих втулках 18, запрессованных вгильзы корпуса. На стержне нарезана зубчатая рейка 11, которая поворачиваеттриб 12 с числом зубьев z =16. Трибом в приборостроении называют зубчатоеколесо с числом зубьев меньше или равным 18. Зубчатое колесо 13 (z =100),установленное на одной оси с трибом 12, передает вращение трибу 14 (z =10). На оси триба 14 закреплена стрелка 3. В зацеплении с трибом 14находится также зубчатое колесо 15 (z=100), на оси которого закрепленыуказатель 4 штангенциркуль втулка 16 с пружинным волоском 17, другой конец которогоприкреплен к корпусу. Колесо 15, находясь под действием волоска,обеспечивает работу всей передачи прибора на одной стороне профиля зуба итем самым устраняет мертвый ход передачи. Пружина 19 создает измерительноеусилие на стержне. Передаточное отношение зубчатого механизма подбираюттаким образом, чтобы при перемещении измерительного стержня на расстояние L= 1 мм стрелка совершала полный оборот, штангенциркуль указатель поворачивался 'на одноделение. Шкала индикатора имеет число делений n=100. Цена деления шкалыциферблата c =l/n= /100=0,01 мм. В корпусе малогабаритных индикаторовнельзя разместить полные зубчатые колеса с числом зубьев z = 100, поэтомуих заменили зубчатыми секторами. У торцевых индикаторов ИТ-2 (рис. 5)перемещение измерительного стержня передается рейке зубчатого механизмачерез двухплечий рычаг, имеющий передаточное отношение, равное единице. Этообеспечивает цену деления 0,01 мм. Обозначения на рис. 3 штангенциркуль 4 одинаковые.Индикаторы часового типа выпускаются двух классов точности: 0 штангенциркуль 1.Измерительные головки устанавливают на стойках или штативах, которыепоказаны на рис. 5. Тип выбираемой стойки штангенциркуль штатива определяется ценойделения головки: C-I— до 0,5 мкм (рис. 5, а), C-II—от 1 до 5 мкм (рис. 5,б), C-III штангенциркуль Ш-I—от I до 10 мкм (рис. 5, в, д), C-IV штангенциркуль Ш-II— 10 мкм штангенциркуль выше(рис. 5, г, е). Штативы применяют при измерениях на поверочных плитах, вцентрах штангенциркуль на станках.При измерениях индикаторами часового типа используют стойки типа C-IV штангенциркуль Ш-II (см. рис. 5). Настройку индикаторов на размер при относительныхизмерениях осуществляют в определенном порядке.1. Закрепляют индикатор на стержне стойки или в державке штатива зажимнымвинтом.2. На стол стойки или плиту под измерительным наконечником индикаторапомещают блок концевых мер, размер которого равен номинальному размеруизделия.3. Опускают индикатор по колонке так, чтобы наконечник соприкоснулся споверхностью меры штангенциркуль стрелка отклонилась от нулевого положения.Предварительное отклонение стрелки называют «натягом прибора». Значениенатяга должно быть больше, чем допускаемые отклонения размера изделия отноминального значения. Обычно дают стрелке сделать один оборот. При работес универсальным штативом для создания натяга пользуются винтом микроподачи.4. Зафиксировав положение индикатора, шкалу устанавливают на нулевоеположение, поворачивая ободок.5. Поднимая штангенциркуль опуская измерительный стержень за головку, проверяютпостоянство показаний индикатора. Если наблюдается отклонение стрелки отнуля, настройку повторяют.6. Отведя стержень, снимают блок мер.При измерении меру заменяют изделием, штангенциркуль наконечник опускают на егоповерхность. Отсчет по шкале индикатора показывает отклонение размераизделия от размера меры в сотых долях миллиметра. При абсолютныхизмерениях, порядок настройки тот же. Базой для настройки служитповерхность предметного стола стойки или поверочной плиты. По указателюопределяют число миллиметров в размере.Область применения индикаторов расширяется благодаря использованиюприспособлений. Струбцина для установки на валы (рис. 6,а) имеет скобу 3 сгубкой 2, которая перемещается винтом 1. К струбцине привинчиваетсястержень 4 с хомутом 5 для крепления державки 6 с индикатором 7. Прямой(рис. 6, б) штангенциркуль угловой (рис. 6, б) рычаги применяют при измерениях втруднодоступных местах. Рычаги 9 под действием измерительного стержня 12индикатора поворачиваются вокруг оси 10 кронштейнов 11, прикрепленных кгильзе индикатора, штангенциркуль упираются сферическими наконечниками 8 в поверхностьизделия. 4)Оптико-механические приборы (оптиметры, оптикаторы, контактные интерферометры, длиномеры, измерительные машины, микроскопы штангенциркуль проекторы) предназначены для высокоточных измерений размеров штангенциркуль отклонений геометрической формы изделий дифференциальным методом. Конструктивно они представляют собой измерительные трубки (головки), устанавливаемые на стойках. В измерительном механизме трубок оптиметров штангенциркуль оптикаторов сочетаются механический штангенциркуль оптический рычаги, поэтому такие приборы иногда называют рычажно-оптическими.Принцип действия оптического рычага показан на рисунке[pic]зеркало 1 падает луч света 2 штангенциркуль отражается на шкалу прибора 3. Если зеркалонаклонить на угол а, то отраженный луч сместится по шкале на величину I,пропорциональную расстоянию L шкалы от зеркала: I = 2aL. Механический рычагсвязывает измерительный стержень прибора с поворачивающимся зеркалом.Оптическая система — совокупность оптических узлов штангенциркуль деталей (линзы,призмы, зеркала, объективы, окуляр штангенциркуль т. д.), преобразует малые поворотызеркала в удобные для отсчета перемещения светового потока с изображениемуказателя по шкале прибора.По положению линии измерения оптиметры делят на вертикальные (0В) игоризонтальные (ОГ), штангенциркуль по способу отсчета показаний—на окулярные (ОВО, ОГО)и экранные (ОВЭ, ОГЭ).Основные характеристики оптиметров по ГОСТ 5405—75| |Типы прибора ||Показатели | |ОВО-1|ОГО-1|| | |, |, || |ОВЭ-0|ОВЭ-1|ОГЭ-1|| |2 | | ||Диапазон измерения, мм|0—100|0—200|0—500|| | | | ||Цена деления, мкм |0,2 |1,0 |1,0 ||Пределы измерения по |±0,02|±0,1 |±0,1 ||шкале, мм |5 | | ||Допускаемая основная | | | ||погрешность | | | ||ность, мкм, на участке| | | ||шкалы, ми: | | | ||от 0 до ±0,015 |±0,07|— |— || | | | ||свыше ±0,015 |±0,1 |— |.— ||от 0 до ±0,06 |— |±0,2 |• || | | |±0,2 ||свыше ±0,06 |— |±0,3 |±0,3 ||Вариация показаний, |Ј(,02|0,1 |0,1 ||мкм | | | |5) Линейки поверочные изготовляются следующих типов: ЛД — лекальные сдвухсторонним скосом (рис. 7, а); ЛТ—лекальные трехгранные (рис.7,6); ЛЧ—лекальные четырехгранные (рис. 7, в); ШП — с широкой рабочейповерхностью прямоугольного сечения (рис. 7, г); ШД—с широкой рабочейповерхностью двухтаврового сечения (рис. 7,и); ШМ—с широкой рабочейповерхностью, мостики (рис. 7, е); УТ—угловые трехгранные (рис. 7, ж).Лекальные линейки выпускаются двух классов точности: 0 штангенциркуль 1. Лекальныелинейки предназначены для контроля прямолинейности. Лезвие линейкинакладывают на поверхность изделия .Сзади, на уровне глаз контролера,помещают источник света штангенциркуль наблюдают просвет между линейкой штангенциркуль изделием.Размер просвета определяют по «образцу просвета» При хорошей освещенности иопределенном навыке просвет размером 3—5 мкм можно оценить с погрешностью±1 мкм. Непрямолинейность равна наибольшему просвету hmax.. (рис.8,а).Линейки с широкой рабочей поверхностью применяют для поверкипрямолинейности штангенциркуль для поверки плоскостности узких поверхностей Размеры l XЬ линеек различных типов имеют следующие значения: для линеек типа ШП205Х5—630Х10 мм;линеек типа ШД 630Х4—4000 X 30 мм; линеек типа ШМ 400 X 50 — 3000 X 110 мм.Линейки выпускаются трех классов точности: 0, 1 штангенциркуль 2. При контролепрямолинейности методом «линейных отклонений» рис.8, б линейку 1укладывают рабочей поверхностью на две одинаковые концевые меры 3 размеромb0, установленные на проверяемой поверхности 2. Для уменьшения погрешностейизмерений из-за прогибов линейки опоры располагают в точках наименьшегопрогиба (точки Эри), которые отмечены рисками на боковой поверхностилинеек, Точки Эри лежат на расстоянии 0,233l от концов линейки. На боковойповерхности линейки наносят мелом отметки на расстояниях, равных 0,1l. Вотмеченных точках 0, 1, 2, ..., 10 измеряют расстояние Ьi, междуповерхностями линейки штангенциркуль изделия, вводя между ними блоки концевых мер илищупы 4. По результатам измерений, определяют разность hi=(bо — bi).Построив график, как показано на рис. 8, в через точки h0 штангенциркуль hi проводятпрямую линию ОА. Отклонение от плоскостности поверхности hmax находят какрасстояние от линии ОА до наиболее удаленной точки профиля.Решения об отнесении технического устройства к средствам измерений штангенциркуль обстановлении интервалов между поверками принимает Госстандарт России.Измерения должны осуществляться в соответствии с аттестованными вустановленном порядке методиками.Порядок разработки штангенциркуль аттестации методик выполнения измерений определяетсяГосстандартом России. Конкретные методы измерений определяются видомизмеряемых величин, их размерами, требуемой точностью результата, быстротойпроцесса измерения, условиями, при которых проводятся измерения, штангенциркуль рядомдругих признаков.Каждую физическую величину можно измерить несколькими методами, которыемогут отличаться друг от друга особенностями как технического, так иметодического характера. В отношении технических особенностей можносказать, что существует множество методов измерения, штангенциркуль по мере развитиянауки штангенциркуль техники, число их все увеличивается. С методической стороны всеметоды измерений поддаются систематизации штангенциркуль обобщению по общим характернымпризнакам. Рассмотрение штангенциркуль изучение этих признаков помогает не толькоправильному выбору метода штангенциркуль его сопоставлению с другими, но штангенциркуль существеннооблегчает разработку новых методов измерения.Для прямых измерений можно выделить несколько основных методов: методнепосредственной оценки, дифференциальный метод, нулевой метод штангенциркуль методсовпадений.При косвенных измерениях широко применяется преобразование измеряемойвеличины в процессе измерений.[pic][pic][pic] Рис. 3. Индикатор часовой типа ИЧ[pic] Рис. 4 Индикатор торцовый типа ИТ-2[pic]Рис. 5. Стойки штангенциркуль штативыа—г-сгойки типа C-I; C-Ii; C-III; C-IV; д— е— штативы типа Ш-1, lll-tf;1— основание, 2— предметный стол для установки изделия; 3— колонка;4—кронштейн; 5—винт крепления измерительной головки; 6—маховик перемещениякронштейна (кремальера), 7—винт зажима кронштейна;5— гайка; 9— стержень; /О—хомут; //—зажимной винт; 12— державка;1З—винт крепления державки; 14—пружинное кольцо; 15—винт микроподачи дляточной установки измерительной головки на размер[pic]Рис. 7. Линейки проверочные, Рис. 8. Методы контроля прямолинейности / [pic] План 1.Средства измерений 2.Штанкгнциркуль 3.Микромктр 4.Индикаторы часовые 5.Оптико-механические приборы 6.Линейки поверочные 7.Приложения Использованная литература 1.Васильев А.С. «Основы метрологии штангенциркуль технические измерения» 1980 г. 2.Закон «Об обеспечении единства измерений» от 28.04.2001 г. 3.Махоня И.Т. «Справочник инструментальщика по техническим измере ниям» 1984 г. Рис.1 Микрометрические головки Рис.2 Микрометр Рис.6 Приспособлнния к индикаторамРеферат на тему: Культура та побут населення України Реферат з українськоїта світової культури: Культура та побут населення України. Київ 1996 р. План. Вступ. 1. Поселення та житло. 2. Народний одяг. 3. Харчування. 4. Побут і звичаї. 5. Сім’я. Висновок. Вступ. За часів відродження української культури необхідним є і знання тихзвичаїв і культурних досягнень, що мали місце мимнулих століть. Органічнорозвиваючись, ці культурні набуття сприяли існуванню української нації у їїважкі історичні часи, підтримували дух народу у моменти суворихвипробувань, що їх зазнавала Україна, і є невід’ємною частиною державноїнезалежності України. Знання національної культури минулих століть є цікавим і з точки зорузагальної ерудиції, і для розуміння феномену українського народу, що живена перекресті шляхів в центрі Європи і впливає на політичні події на всьомуконтиненті. В межах реферату неможливо розглянути всі аспекти розвитку українськоїкультури протягом навіть останнього тисячоліття, але деякі елементикультури можуть бути не тільки цікавими, штангенциркуль й корисними. 1. Поселення та житло. Культура українців за суттю своєю завжди була осідлою, аграрною. Томуосновним типом поселення були села та хутори. Максимально враховуючиприродні умови, найдавніше населення території Украіни будувало свої оселібіля водоймищ, на захищених від вітру ділянках. Жителі території сучасноїУкраїни використовували печери та напівпечери (пізніше використовувалисяземлянки), інколи будівлі ставилися на стовпах, на платформах. Ці типижитла використовувалися поряд зі звичайними будинками майже до 19 століття.Для будування використовувались майже всі матеріали, що могла дати природа— дерево, солома, очерет, глина, каміння. Форма та планування поселення також залежали найчастіше від природніхумов та ландшафту. Так, в Карпатах будинки у селищах ставилися безсистемно,на зручних земельних ділянках. В північній частині України переважаловуличне планування. Інколи селища та міста будувались за радиальноюсистемою — колами, в центрі яких знаходилася центральна торгова площа. Напівдні України, де планування часто-густо відбувалося за наказом або підкерівництвом адміністрації, переважала квартальна форма планування. Внаслідок сприятливих погодних умов на більшості території Українисформувався відкритий тип двору. В ньому земельна ділянка, прилегла дохати, залишалася просто неба. Господарські споруди найчастіше були повністювідокремлені від житлового будинку (хоча зустрічалися і часткове, і повнеприєднання господарських споруд до житла). Житловий будинок знаходився вглибині двору, часто закритий від поглядів ззовні деревами та кущами. Житло жителя України було двокамерним — складалося з опалюваної хати,та неопалюваних сіней. Пізніше, в залежності від заможності хазяїна,погодних умов, особливостей етнокультурних контактів з іншими народами,почали опалюватися обидві частини житла, або інколи вони мали різні входи.Трикамерний тип житла був відомий з XV століття. В такому житлі були сіні,хата, та комора. Хата та комора розташовувалися з різних боків від сіней.Інколи замість комори буда друга хата. Таке розташування набуло назви хатина дві половини. Стіни житла зводились з місцевих будівельних матеріалівзалежно від ресурсів та можливостей забудовників. Існувало два типиконструкції стін — зрубний і каркасний. Перший зустручався зрідка,переважно в районах, багатих на лісоматеріали. Каркас заповнювався глиною,перемішаною з соломою. У ряді районів поряд з глиною та соломою вживалосякаміння. Підлога в хаті була також глиняною, дощана зустрічалася дужерідко. 2. Народний одяг. Український народний одяг — самобутнє явище, що розвивалося івдосконалювалося протягом століть, вбираючи в себе досягнення іншихкультур, водночас не втрачаючи оригінальних ознак. Чоловічий селянський одяг складався із сорочки до колін, що вдягаласянавипуск та перепоясувалась шкір’яним або в’язаним поясом, неширокихштанів. Сорочка часто оздоблювалася вишивкою. На поясі кріпилися необхідніінструменти (ніж, гребінь). Взимку поверх рубахи вдягався хутряний кожух,восени та навесні — сукняна свита. На ноги одягалися постоли — стягнутішматки сиром’ятної шкіри, більш заможні чоловіки — черевики, чоботи.Волосся різали під макитру. Цей вид стрижки поступово замінюваврозповсюджене в XV—XVIII ст.ст. гоління голови із залишенням оселедця.Бороди носили літні чоловіки. Жіночий народний одяг складався з сорочки, запаски або юпки, кожуха(взимку). Дівчата заплітали волосся в одну або дві коси. У Карпатах заможніжінки також заплітали волосся в коси. Голову влітку обв’язували стручкоюабо хусткою. Заміжні жінки обов’язково носили очіпок. Святковим взуттямбули черевики. Здебільшого повсякденно ходили босоніж або у постолах. У степовій частині України в XIX столітті побутувала фабрична одежа.Вдягалися за міським зразком — верхні міські сорочки, пальта, прямоспиннісвити, кожухи у чоловіків; сарафани, спідниці, кофточки, блузки, пальта — ужінок. 3. Харчування. До середини XIX століття сформувався господарський комплекс, щовключав в себе землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства).Рибальство, бджільництво, мисливство та збиральництво являли собоюдопоміжні засоби здобуття їжі. Сіяли головним чином жито, хоча на Півдні все більше площ віддавалосяпід пшеницю. Сіяли гречку, просо, ячмінь, овес, горох, квасолю, коноплі,мак, льон. Поширюється соняшник. З кінця XIX століття розповсюджуєтьсякукурудза, але помітної ролі в харчуванні вона не відіграє. Овочеві культури — капуста, буряк, морква, огірки, цибуля, часник. ЗXIX століття картопля починає поступово замінювати хліб в раціоні багатьохрегіонів. Вирощувалися гарбуз, в південних районах — кавун і диня. Зприправ росли пертрушка, пастерна, хрін, кріп. З садівних культур — яблука,груші, сливи, вишні, смородина. Тваринництво складалося з вирощування корів як тяглової сили, свиней,овець на м’ясо, птиці. Основним способом переробки зерна був млинарський. Мололи жито,пшеницю, гречку, просо, ячмінь, кукурудзу. Робили крупи з проса, гречки,ячменю, пшениці, кукурудзи. На зиму солоили та квасили овочі та фрукти.Сушили яблука, груші, сливи, вишні, смородину, гриби, на півдні — абрикоси. М’ясо намагалися продавати через його дорожнечу. Інколи продавали нетільки надлишки, але й те, що було необхідно для власного споживання.Свинину звлишали собі, продавали яловичину та телятину. Худобу звичайнозабивали двічи на рік — на Різдво та на Паску. Сало солили, м’ясо готувалисвіжим або мороженим, інколи теж солили. Кишки та шлунок після ретельноїобробки начиняли м’ясом, салом, кров’ю, і робили ковбаси, кров’янки. З молочних продуктів готували сир, в Карпатах та там, де розводилиовець на молоко, готували овечу бринзу. Готували сметану, яку частковопереробляли в масло, здебільшого на продаж. Молоко квасили на кисляк іряжанку. Рибальство було підмогою до бідного на білки селянського харчування.Рибу солили або в’ялили. Повсякденні страви. Найбільш поширеними стравами були виготовлені зрослинних складників. Більшу роль відігравали страви з зернових. Кашівиготовлялися з проса, гречки, кукурудзи, ячменю, вівса, зрідка пшениці.Каші з жита не готували. Готували рідкі кашоподібні страви — куліш, ячнийкрупник. Хліб цінувався біл за всі інші печені страви. В Україні пекли хлібпереважно з житньої муки. Але у другій половині XIX століття із зубожіннямселянства в жито почали домішувати іншу муку. На Полтавщині і Слобожанщинідомішували гречку, на Поліссі — картопляну, У Західній Україні — ячмінну,кукурудзяну, вівсяну. Хліб завдавали у дерев’яній діжці на залишковірозчини з минулої випічки, вимішували спочатку дерев’яною кописткою, штангенциркуль здодаванням борошна та загустінням тіста — рукою. Тісто підходило декількагодин у теплому місці, потім його сажали у піч, на дубовому або капустяномулисті, без форми. Хліб пекли жінки, рідше дівчата, раз на тиждень,найчастіше в суботу. З випіканням хліба було пов’язано багато заборон іправил. Так: не можна було випікати хліб у п’ятницю, тримати дверівідчиненими при садженні хліба у піч, торкатися тіста “нечистій” жінці. З супів були розповсюджені два. Це різні види борщу, капусняк. Борщготували найчастіше з буряком, капустою, морквою, картоплею (у XIXстолітті). На півдні додавали картоплю. На свята в борщ клали м’ясо, убудні заправляли салом. У піст в юшку клали сушену рибу, заправляли олією.Навесні готували зелений борщ з щавлю, копиви, лободи, кропу, петрушки.Заправляли сметаною і вареними яйцями. Влітку готували холодний борщ насироватці, який не варили. До сироватки додавали варену картоплю або буряк,петрушку, кріп, цибулю, по можливості круте яйце і сметану. Молочні страви були досить розповсюджені. На столі бували сир, молокосвіже і кисле, в Карпатах — бринза. Пили узвари з сухих і свіжих фруктів та ягід, кваси, настої з трав.Хмільний мед і пиво в XIX столітті вже майже не готували. Хліб мав і велике ритуальне значення. На весілля пекли коровай.Короваї виготовляли у обох молодих і ділили під час їх дарування. 4. Побут і звичаї. Духовну культуру й побуд суспільства визначав принцип корпоративності— належності індивіду до соціальної групи. Сільска територіальна общинаназивалася громадою. З часом значення общини зменшувалося. Але цей процесбув нерівномірним. Якщо на Правобережній та Західній Україні вона втратиласвоє значення вже в XVII-XVIII століттях, то На Лівобережжі вона існуваладо XVIII століття. У житті дореволюційного села поряд з офіційним правомзберігало силу і право звичаєве. Існувало два типи громадськогоземлеволодіння — громадсько-подушний і громадсько-подвірний. Періодичніпереділи землі були великою подією в селі. Громада мала право принесправній сплаті податків відібрати частину землі в одного господаря іпередати іншому. У користуванні громади знаходилися спільні ліси,водоймища, пасовища. Громада контролювала проведення ярмарків, корчем,базарів. Вона слідкувала за станом доріг, мостів, громадських будівель.Кругова порука мала місце при відбуванні казенних повинностей. Члени громади спільно наймали пастухів для догляду за стадом. Платилипастуху як в грошовій, так і в натуральній формі. Крім того, господарі почерзі давали пастуху одноденний харч. Для оранки важких грунтів інколи необхідно було впрягати три-чотирипари коней. В таких випадках селяни об’єднувалися для спільної обробкиземлі. Розповсюдженою була форма допомоги на відробіток, тобто людипрацювали по черзі один за одного. Важливу роль у громадському житті відігравала церква, відвідання якоївважалося обов’язком кожного християнина. За цим стежили представникидуховенства. Але вони самі відзначали, що люди ходять не “в церкву” штангенциркуль “підцеркву”, тобто поспілкуватись, почути останні новини. Своєрідним клубомбула корчма. Сюди збиралося в години дозвілля все село. Тут же у корчміукладалися різні усні угоди, які скріплювалися рукобиттям та могоричем.Статевікова диференціяція в селі була чітко визначена. Вона регулюваларозподіл праці, права і обов’язки, регулювала норми поведінки. Панувавпатріархат, наприклад жінки не могли входити до виборних оргнів громади. У окремі громади збиралась молодь. З такої парубочої громади обиравсяватажок, який захищав інтереси громади, організовував дозвілля. Менш чіткоюбула організація дівочих громад, які поступово зливалися з парубковими.Улітку молодь вечорами збиралась у загальноприйнятих місцях на розваги ітанці, штангенциркуль в холодний час — у спеціально найнятих хатах на вечорниці. Календарні свята та обряди. Календар свят визначався аграрним устроємжиття. Селяни нерідко замовляли хресний хід і молебень у полі до початкуоранки, сівби, перед початком жнив. Відмічали день святого, ім’ям якого бувназваний місцевий храм. Святом, коли “вводиться літо в зиму”, вважали Введення (21 листопада).На введення стежили, щоб до хати не зайшла першою особа жіночої статі — цеприносило негаразди. Свята Катерини (24 листопада) і Андрія (30 листопада) слугували немовби репетицією до наступних різдвяно-новорічних свят. На Катерину ворожилипро майбутню пару в шлюбі. На Андрія проводилися великі вечорниці. В ніч наАндрія дозволялися жарти та навіть хуліганські вчинки, такі як замиканнядверей хати ззовні, затикання комина, та інші. На дванадцятиденні свята (Різдво, Новий рік та Хрещення) проводилосябагато магічних ритуалів, що за віруваннями повинні були забезпечити людямвдачу наступного року. На Різдво колядували, на Новий рік щедрували. Ходилипо хатах, співали, славили господарів, бажали їм щастя, добробуту, за щоотримували певну винагороду. По хатам ходили з вертепом, де ставилися такісобі лялькові вистави, або ж влаштовували ритуальну гру-виставу «Коза», якасимволізувала кругообіг часу. На початку весни (кінець лютого - початок березня) відзначалиМасляницю— прихід весни. На масляну готували млинці, вареники, куштувалигорілку, ходили в гості один до одного. На Масляницю парубки та дівчата, щоне оженилися восени, тягнули колоду. До них прив’язували колоду або стрічкута вимагали могорич. Перед Паскою фарбували яйця, випікали паску, начиняли ковбаси,готували інші страви для великодньої вечері. У святкові дні відбувалисятриденні народні гуляння, які відбувалися на майдані біля церкви. В ці днівсім дозволялося дзвонити у церковні дзвони. Першу неділю після Великоднявшановували памть померлих. Йшли на кладовища провідувати мертвих, туди жнесли їжу. Обідали на могилах. У цей день годували старців та роздавалимилостиню «за упокій душі». Завершення весни і початок літнього періоду пов’язувався із Зеленимисвятами (Трійця). В ці дні хату та господарські будівлі обов’язковоприкрашали зеленими гілками. Відвідували померлих на кладовищах. Купала відзначали 24 червня. Напередодні діди примітивними способамирозводили вогнища. Вважалося, що ці вогнища мають цілющу силу. Через нихстрибали для того, щоб очиститися, вилікуватися від хвороб. На Купалабагато ворожили «на майбутнє», збирали трави, що повинні були захищати відвідьом. Після закінчення жатви святкувався обжинок. З останнього колосся жниціробили сніп і вінок, які передавалися господарю садиби, в якій святкували.З цього снопу розпочинали наступну сівбу. Так замикався календар святаграрної культури українців. 5. Сім’я. Шлюб завжди був не тільки актом цивільно-правового характеру, аоб’єднував в собі соціальні, біологічні, матеріальні та духовні аспекти.Шлюб в Україні був моногамним, патріархальним. Багато складових шлюбувідрізнялися в різних районах України, що було зумовлено перебуванням цихрайонів у складі різних держав. Але існівала усталена основа, притаманнаукраїнському населенню всіх регіонів. Так, підготовка до шлюбу була справоюне тільки молоді, батьків та родичів, але й громадськості. Впливздійснювався через громаду, молодіжні громади. Безшлюбність загалом осуджувалась суспільством, хоч з цього правилаіснували і винятки. Від шлюбу могли відмовитися один з синів або одна здочок, щоб не ділити господарство та годувати молодших сестер та братів. Шлюб був різновидом договору, який укладався усно, штангенциркуль в XVIII-XIXстоліттях письмово, особливо, коли йшла мова про розділ землі. Нареченійбатько видавав придане, або посаг. До нього входила скриня (постіль, одяг,білизна), інколи худоба (худоба, земля, гроші). Ролі в сватанні відрізнялися в залежності від того, наскількиконсервативною була система землеволодіння та землекористування. Приконсервативній системі роль самих молодих була дуже незначною, адже вдоговорі йшлося не про любов молодих, штангенциркуль про “поле”, яке належало батькам. Звичаєве право обмежувало укладання нерівних шлюбів, перш за все міжбагатими та бідними. І багаті і бідні неохоче віддавали дітей за нерівного. Загальним правилом було, що невістка йшла у сім’ю чоловіка. Але внерівних шлюбах зустрічався і випадок, коли бідний чоловік йшов у сім’южінки, на приймацтво. Приймацтво розрізнялося за причиною, існувало трийого види — за бажанням, за волею батьків, за запрошенням. В першомувипадку положення зятя було подібним до найманого працівника, нерівне всім’ї. Зять не був головою в сім’ї, штангенциркуль тому ставлення до нього з бокугромадськості було здебільшого зневажливим. В третьому випадку зятязапрошували найчастіше, коли не було голови сім’ї. Тоді ним ставав зять.Приймацтво за бажанням та за запрошенням найчастіше схвалювалося громадою. До XVI століття панував громадянський шлюб, коли шлюб був дійснимпісля громадського весілля. Пізніше (з 1744 року) Синод затвердив указ,згідно з яким шлюб набував чинності тільки через вінчання. Українська сім’я після одруження ділилася — оженившись, син ішов здому і будував власний. Але для допомоги батькам один з синів ззалишавсядопомагати батькам. На Правобережжі залишався старший, на Лівобережжі —молодший. Інколи (коли у батька не було синів) залишалися і дочки. В разіпередачі спадщини за договором (зараз він називається “договір довічногоутримання”) батько сам визначав, хто з дітей залишається при ньому, обсягобов’язків та долю в спадщині. Висновок. Матеріал виявився набагато цікавішим, ніж я вважав на початкунаписання роботи, і на превеликий жаль, значний його обсяг не вдалосявмістити в рамки цього реферату. Але, на мій погляд, викладений матеріалдає деяке поняття про життя та про громадський устрій українців-селяностанні 500 років. Також дається маленький календар свят з описами, що засучасної практики святкування народних свят допомагає розуміти витоки тазміст того чи іншого свята. Література: 1. О.Воропай. Звичаї нашого народу. 1991 2. Ф.Вовк. Этнографические особенности украинского народа. 3. В.Горленко. Нариси з історії української етнографії. 4. О.Кравець. Сімейний побут та звичаї українського народу. 5. Культура і побут населення України. Під ред. В.Наулко. Новинки рефератов :: Окрашивание поверхности водоэмульсионными составамиЧитатьКонтрольные задачи по курсу бухучетаЧитатьОбъективные причины принятия христианства на РусиЧитатьРазвитие элементарных математических представлений у детей 4-5 лет в свете современных рекомендацийЧитатьНептунЧитатьВведение в информационную безопасностьЧитатьУчет штангенциркуль анализ затрат на производствоЧитать Geoselect.ru - сайт для учащихся штангенциркуль студентов. разделы видеорегистраторы услуга кострома telecomfm gsmphone решетка дренажный трубогиб дорном 5004.10 (крышка) время иваново витрина подогреваемый антенна бустер градирня вентиляторные путевой стена доломит решетка оцинкованный помидор купля циклон цол билет цдкж вызов врач флеш презентация длинный нард гиря торговый калибровочный производственный тара бегущий строка враждебный поглощение асбест а7-450 бюро переводчик man гильза мачта флагшток центральный детский мир ванна моечный рак щитовидный железа аэробика штангенциркуль катушка контактор rittal люминисцентная краска букмекерский контора шанс международный конкурс дебютант обрезание акриловый вставка вкладыш телефонный обзвон купить нипель mobil gargoyle распыление ароматизатор близорукость компания сент-лючии пежо 307 восстановление информация светлогорск аппарат фигурный нарезка тест contiwinterviking купить три цвета: синий антиобледенительные система корпаративные вечеринка холодильный камера motorola v3i купить помыть потолок кулер процессорный кулер 775 выведение бородавка красный объявление внутренний перегородка вино заказ время владимир крот dr штангенциркуль